06 серпня 2019 року введено в дію Закон України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" (далі – Закон), який встановлює загальні принципи надання та вимоги до інформації про харчові продукти, що надається споживачам, зокрема щодо маркування харчових продуктів, а також обов’язки операторів ринку харчових продуктів з доведення цієї інформації до інших операторів ринку харчових продуктів та до споживачів.

Закон передбачає, що будь-який харчовий продукт, призначений для кінцевого споживача або закладу громадського харчування, має супроводжуватися інформацією про харчовий продукт відповідно до вимог цього Закону. Поряд з тим, дія Закону не поширюється на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, на допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами, якщо інше прямо не встановлено цим Законом.

Відтак, обов’язковою для надання є наступна інформація:

  • назва харчового продукту;
  • перелік інгредієнтів;
  • будь-які інгредієнти або допоміжні матеріали для переробки, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі;
  • кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів у випадках, передбачених цим Законом;
  • кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання;
  • мінімальний термін придатності або дата "вжити до";
  • будь-які особливі умови зберігання та/або умови використання (за потреби);
  • найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, а для імпортованих харчових продуктів – найменування та місцезнаходження імпортера;
  • країна походження або місце походження;
  • інструкції з використання – у разі якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту;
  • для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТ ЗЕД);
  • інформація про поживну цінність харчового продукту.

Водночас, інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо:

  • характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати "вжити до", країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення);
  • приписування харчовому продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання;
  • особливих характеристик харчового продукту, якщо аналогічні харчові продукти мають такі самі характеристики, зокрема шляхом підкреслення факту наявності або відсутності певних інгредієнтів та/або поживних речовин;
  • припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.

У разі наявності у харчовому продукті генетично модифікованих організмів (ГМО), якщо їх частка перевищує 0,9 відсотка в будь-якому інгредієнті харчового продукту, що містить, складається або вироблений з генетично модифікованих організмів, маркування харчового продукту повинно включати позначку "з ГМО".

Обов’язкова інформація про харчові продукти розміщується на видному місці, має бути чіткою і розбірливою та, за потреби, наноситися у спосіб, що унеможливлює її видалення. Обов’язкова інформація про харчові продукти не повинна приховуватися або спотворюватися іншою текстовою чи графічною інформацією.

Інформація про харчові продукти надається державною мовою, а за рішенням оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про харчовий продукт, поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами.

Перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту в порядку зменшення їх маси станом на момент їх використання у процесі виробництва харчового продукту. Вимога щодо надання переліку інгредієнтів не поширюється на такі харчові продукти:

  • свіжі фрукти і овочі, включаючи картоплю, які не піддавалися чищенню, подрібненню чи будь-якому іншому процесу обробки;
  • воду питну з додаванням діоксиду вуглецю, якщо назва харчового продукту містить інформацію про стан води за рівнем насичення діоксидом вуглецю або якщо діоксид вуглецю є невід’ємною складовою води;
  • ферментовані оцти, вироблені з одного виду сировини, без використання інших інгредієнтів;
  • продукти переробки молока: сир, вершкове масло, ферментовані молоко та вершки, кисломолочні продукти, у тому числі сир кисломолочний, йогурт, кефір, ряжанка, сметана, у процесі виробництва яких не використовувалися ніякі інші інгредієнти, крім заквасочних культур, харчових ензимів та культур мікроорганізмів, наявність яких є необхідною для процесу виробництва; сири, крім свіжих або плавлених, до яких додана сіль, необхідна для процесу виробництва;
  • харчові продукти, що складаються з одного інгредієнта, якщо назва харчового продукту збігається з назвою інгредієнта або дає змогу однозначно визначити цей інгредієнт.

В нашій компанії ми працюємо над створенням унікальних підходів для вирішення юридичних бізнес-задач. Ми прислуховуємось до партнерів з метою зрозуміти їх цінності та потреби.

ЗВ’ЯЖІТЬСЯ З НАМИ

Домовляйтесь про зустріч уже сьогодні! Зателефонуйте

Будьте в курсі

Наші Офіси