У зв'язку із подіями на сході України роботодавці часто стикаються із питанням: як бути із працівником, який уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України? І хоча питання є актуальним з 2016 року, багато роботодавців і сьогодні не знають як діяти, не порушуючи вимог законодавства про працю.

Для початку слід вказати, що пунктом 3 статті 36 Кодексу законів про працю України однією із підстав припинення трудового договору названо призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу. Тут таки міститься застереження, що у випадках, передбачених частинами третьою та четвертою статті 119 цього Кодексу, за працівником зберігаються посада та місце роботи.

Відтак, частиною 3 статті 119 Кодексу встановлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Таким чином на працівників, які прийняті на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення поширюються гарантії, передбачені цією статтею, зокрема, щодо збереження місця роботи, посади і середнього заробітку.

Як визначив Верховний Суд у постанові по справі № 205/1993/17-ц – особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, а саме після оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. З цього слідує, що дію особливого періоду в Україні з 17 березня 2014 року не припинено.

Отож, закон забороняє роботодавцю звільняти працівника, який уклав контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України. На практиці роботодавець приймає наказ про увільнення працівника від роботи за відповідною підставою та може, в разі потреби, прийняти за строковим трудовим договором іншого працівника.

Після звільнення з військової служби або закінчення строку дії контракту демобілізований працівник повинен повідомити про це роботодавця та в обумовлений із ним термін приступити до роботи. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Якщо ж працівник звертається до роботодавця після спливу певного часу із дня закінчення проходження військової служби, тоді роботодавець має право вимагати письмових пояснень для визначення поважності причин відсутності працівника, оскільки після закінчення проходження працівником військової служби роботодавець уже не несе обов'язку зберігати за ним місце роботи та середній заробіток.

В нашій компанії ми працюємо над створенням унікальних підходів для вирішення юридичних бізнес-задач. Ми прислуховуємось до партнерів з метою зрозуміти їх цінності та потреби.

ЗВ’ЯЖІТЬСЯ З НАМИ

Домовляйтесь про зустріч уже сьогодні! Зателефонуйте

Будьте в курсі

Наші Офіси